розплід

РО́ЗПЛІ́Д, ро́зпло́ду, ч., спец.

1. Дія за знач. розплоди́ти і розплоди́тися.

Розплід овець.

На ро́зплі́д — для розведення, одержання приплоду.

— Як будуть розбирати економію в пана, я візьму тільки руду корову. — А мені коли б пару гусей на розплід (Коцюб., II, 1955, 77).

2. Відкладені бджолиною маткою яєчка, а також личинки, лялечки, які виросли з цих яєчок.

У весняно-літній період у комірках стільників вулика є ще й розплід, з якого розвиваються робочі бджоли або трутні (Бджільн., 1956, 9).

Значення в інших словниках

1. розплід — ро́зплі́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розплід — розплоду, ч., спец. 1》 Дія за знач. розплодити і розплодитися. На розплід — для розведення, одержання приплоду. 2》 Відкладені бджолиною маткою яєчка, а також личинки, лялечки, які виросли з цих яєчок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розплід — Розрід, плека, завод  Словник чужослів Павло Штепа
4. розплід — РО́ЗПЛІ́Д, ро́зпло́ду, ч., спец. 1. Дія за знач. розплоди́ти і розплоди́тися. Розплід овець. 2. Відкладені бджолиною маткою яєчка, а також личинки, лялечки, які виросли з цих яєчок.  Словник української мови у 20 томах
5. розплід — Ро́зплі́д, -ло́ду, -ло́дові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)