розпліскуватися
РОЗПЛІ́СКУВАТИСЯ, РОЗПЛЕ́СКУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗПЛЕСКА́ТИСЯ, розпле́щеться і рідко розплеска́ється, док.
1. Схлюпуючи, спадати бризками, проливатися по якій-небудь поверхні; розбризкуватися, розхлюпуватися.
Бере [Драгомиров] чарку, тремтить його рука, розплескується чарка (Л. Смілянський);
Простір, фіолети, А далі, далі – трап і води – води розплескались (М. Хвильовий);
* Образно. Щойно двері зачинились, як гучний регіт знову потряс високі стіни світлиці й розплескався за вікном (С. Добровольський).
2. Ставати плескатим (під ударів, тиску).
Нагріваючись від ударів, поволі змінювала [штаба] свою форму, розплескувалась (А. Шиян);
Максим згадав, що в нього ж є паляниця! Вона вже геть розплескалась, як перепічка, але то нічого (І. Багряний).
3. тільки недок. Пас. до розплі́скувати, розпле́скувати.
Словник української мови (СУМ-20)