розплітання
РОЗПЛІТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. розпліта́ти.
Колись, як була молодшою, любила тиху пісню затягнути під це розплітання [коси], пісню про Дунай, про смуток дівочий... (Д. Бедзик);
Розплітання волосся у весільному обряді слов'ян символізувала прощання з дівоцтвом (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)