розплітання

РОЗПЛІТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розпліта́ти.

Колись, як була молодшою, любила тиху пісню затягнути під це розплітання [коси], пісню про Дунай, про смуток дівочий… (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 41).

Значення в інших словниках

1. розплітання — розпліта́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розплітання — -я, с. Дія за знач. розплітати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розплітання — РОЗПЛІТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розпліта́ти. Колись, як була молодшою, любила тиху пісню затягнути під це розплітання [коси], пісню про Дунай, про смуток дівочий... (Д. Бедзик); Розплітання волосся у весільному обряді слов'ян символізувала прощання з дівоцтвом (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах