розповзатися
РОЗПОВЗА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗПОВЗТИ́СЯ, зе́ться, док.
1. Відповзати в різні боки (про кількох або багатьох людей, тварин, комах); розлазитися.
Автомашини спинилися, з них вихоплювалися люди і розповзалися по кюветах (В. Минко);
// Повільно розходитися, роз'їжджатися в різні боки, місця; переставати бути разом.
Два бронетранспортери вже горіли на подвір'ї, інші загули моторами, розповзаючись у темноту (О. Гончар);
Розтанув і жіночий гурт. Поодинці, парами розповзалися присоромлені, розгублені молодиці й бабусі (В. Речмедін);
Орда спочатку йшла вся суспіль, а потім, мов сарана, розповзлась в усі боки (Ю. Мушкетик);
// Повільно поширюючись, охоплювати більший простір (про туман, хмари, дим і т. ін.).
Туман розповзався нерівними хвилястими кучугурами (В. Козаченко);
Хмари розповзлися по небу сірою запоною (Д. Ткач);
Радіоактивна хмара над атомною розповзлася впівнеба і повільно рухається на північ, куди стиха подув вітерець (В. Яворівський);
* Образно. На синьому небі проглянуло синє озерце. Воно підмивало береги, розповзалося по небу (Ю. Мушкетик);
Виростало містечко, розповзаючись по городах та високих узгір'ях (Олесь Досвітній);
// Ширше розходитися по поверхні чого-небудь.
Рум'янець розповзається до скронь і підборіддя, заливає повне обличчя (М. Стельмах);
Сьогодні, коли значно погіршився екологічний стан, а чорнобильське лихо невпинно розповзається по українській землі, піклування про екологічне здоров'я нації стає необхідною проблемою кожного, хто працює з дітьми в дошкільній установі (з наук.-попул. літ.);
// Поступово зникати, розходячись, розсіваючись у повітрі, в просторі (про туман, хмари, дим і т. ін.).
Хмари розповзлися – виглянуло сонечко (К. Гордієнко);
// Розростаючись, стелитися по поверхні чого-небудь (про рослини або їх частини).
Бадилля розповзалось скрізь, мов вогняні хробаки (М. Коцюбинський);
Коріння старезних дерев розповзлося по вогкій землі й тісно плутається на стежках (П. Козланюк);
// перен. Ставати широко відомим (про чутки, новини і т. ін.); розголошуватися.
Всіляко розповзався поголос. Заговорили серед робітників про те, що завод виробляє .. зброю (Н. Рибак);
Чутки ширяться з кожним днем і, як змії, розповзлись по вулицях. Ці чутки мутять уже гарнізонні роти (М. Хвильовий);
Коли розповзлася по набережній несподівана чутка, ніхто не міг сказати, звідкіля вона народилась (П. Панч).
2. Розпливатися по поверхні чого-небудь (про щось рідке).
Палаюча рідина розповзалася у всі боки (Д. Ткач);
// Розтікаючись, заливати який-небудь простір, поверхню чого-небудь.
* Образно. На темно-синьому килимі лісів, поміж потемнілою глицею розповзлись, розлилися жовті, оранжеві, вогненно-руді озера (В. Козаченко);
// Входячи, всмоктуючись у папір, тканину і т. ін., утворювати патьоки, плями, залишати сліди (про чорнило, фарбу і т. ін.).
При кресленні вживають спеціальний креслярський папір. Цей папір .. можна підчищати ножем і гумкою, туш на ньому не розповзається (з навч. літ.);
Поранений Столипін важко опустився в крісло і спробував зняти свій білий сюртук, на якому швидко розповзалася кривава пляма. До пораненого підбігли лейб-медик професор Г. Рейн, який сидів через ряд від статс-секретаря, та лікар М.Афанасьєв (з наук.-попул. літ.);
// Від вологи втрачати виразність, чіткість форм (про що-небудь написане або намальоване).
Це була записка. Від роси вона розмокла, і літери, написані хімічним олівцем, розповзлися в сині плями (П. Панч);
// Осуватися в різні боки (про ґрунт).
– Мури оті нащо? То їх спеціально зоставляємо між траншеями, щоб ґрунт на сторони не розповзався... (О. Гончар);
Могила, колись висока й широка, тепер осіла і розповзлася (Григорій Тютюнник);
// перен. Поширюватися, заповнюючи собою навколишній простір (про звуки, запахи і т. ін.).
Тиша розповзалась серед пітьми, як туман, і поглинала все (Ю. Бедзик).
3. Розпадатися, розлазитися, втрачаючи форму, цілість.
Слід пам'ятати, що .. переобварені овочі в маринаді розповзаються (з наук.-попул. літ.);
// розм. Рватися, розлазитися від тривалого носіння (про одяг, тканини, взуття).
Люди, надіючись, що їх скоро обмундирують, брали найветхіший одяг, і тепер він розповзався на осінніх дощах (Григорій Тютюнник);
Рану печінки майже неможливо з'єднати швами. Тендітна тканина розповзається, кровить (з наук.-попул. літ.).
4. перен., розм. Втрачати певність, чіткість, ставати аморфними, невизначеними (про думки, спогади і т. ін.).
Він і заснув тільки під ранок. І через безсонну ніч розповзаються думки, і тоскно, наче на безлюдді (Л. Смілянський).
5. перен., розм. Ставати ширшим від усмішки, радощів, доброго настрою і т. ін.; розпливатися.
У дідуся приємно розповзлось обличчя, і він доброзичливо кивнув до юнака головою (Олесь Досвітній);
Він сміявся .. Пухлі губи розповзлися під чорненькими вусиками (І. Муратов).
6. перен., розм. Розходитися в різні боки, вести в різні напрямки (про шляхи, дороги, стежки).
Ми опинилися під темним склепінням високих дубів, де вузенькі стежки гадюками розповзались у траві (П. Панч);
// Спадати окремими пасмами (про волосся); розпадатися, розсипатися.
Сама [Клава] ще молода, а вся перемучена, сидить, зсутулившись, і по плечі розповзається важкий клубок кіс (О. Гончар).
РОЗПО́ВЗАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
Багато або довго повзати.
Словник української мови (СУМ-20)