Великий тлумачний словник сучасної мови

розповзатися

I розповз`атися-ається, недок., розповзтися, -зеться, док.

1》 Відповзати в різні боки (про кількох чи багатьох людей, тварин, комах); розлазитися.

|| Повільно розходитися, роз'їжджатися в різні боки, місця; переставати бути разом.

|| Повільно поширюючись, охоплювати більший простір (про туман, хмари, дим і т. ін.).

|| перех. Ширше розходитися поверхнею чого-небудь.

|| Поступово зникати, розходячись, розсіваючись у повітрі, в просторі (про туман, хмари, дим і т. ін.).

|| Розростаючись, стелитися поверхнею чого-небудь (про рослини або їх частини).

|| перен. Ставати широко відомим (про чутки, новини і т. ін.); розголошуватися.

2》 Розпливатися поверхнею чого-небудь (про щось рідке).

|| Розтікаючись, заливати який-небудь простір, поверхню чого-небудь.

|| Входячи, всмоктуючись у папір, тканину і т. ін., утворювати патьоки, плями, залишати сліди (про чорнило, фарбу і т. ін.).

|| Від вологи втрачати виразність, чіткість форм (про що-небудь написане або намальоване).

|| Осуватися в різні боки (про ґрунт).

|| перен. Поширюватися, заповнюючи собою навколишній простір (про звуки, запахи і т. ін.).

3》 Розпадатися, розлазитися, втрачаючи форму, цілість.

|| розм. Рватися, розлазитися від тривалого носіння (про одяг, тканини, взуття).

4》 перен., розм. Втрачати певність, чіткість, ставати аморфними, невизначеними (про думки, спогади і т. ін.).

5》 перен., розм. Ставати ширшим від усмішки, радощів, доброго настрою і т. ін.; розпливатися.

6》 перен., розм. Розходитися в різні боки, вести в різних напрямках (про шляхи, дороги, стежки).

|| Спадати окремими пасмами (про волосся); розпадатися, розсипатися.

II розп`овзатися-аюся, -аєшся, док., розм.

Почати багато або довго повзати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розповзатися — розпо́взатися дієслово доконаного виду розм. розповза́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розповзатися — див. лізти  Словник синонімів Вусика
  3. розповзатися — РОЗПОВЗА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗПОВЗТИ́СЯ, зе́ться, док. 1. Відповзати в різні боки (про кількох або багатьох людей, тварин, комах); розлазитися. Автомашини спинилися, з них вихоплювалися люди і розповзалися по кюветах (В.  Словник української мови у 20 томах
  4. розповзатися — ПОШИ́РЮВАТИСЯ (про чутки, відомості тощо — ставати приступним, відомим для багатьох), ШИ́РИТИСЯ, РОЗПОВСЮ́ДЖУВАТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ), ПРИХО́ДИТИ, РОЗНО́СИТИСЯ, ПРОНО́СИТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯ, РОЗКО́ЧУВАТИСЯ, РОЗБІГА́ТИСЯ розм., КРУЖЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. розповзатися — Розповза́тися, -за́юся, -за́єшся; розповзти́ся, -повзу́ся, -зе́шся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розповзатися — РОЗПО́ВЗАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Почати багато або довго повзати. РОЗПОВЗА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗПОВЗТИ́СЯ, зе́ться, док. 1. Відповзати в різні боки (про кількох або багатьох людей, тварин, комах); розлазитися.  Словник української мови в 11 томах