розповзатися

розпо́взатися

дієслово доконаного виду

розм.

розповза́тися

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. розповзатися — див. лізти  Словник синонімів Вусика
2. розповзатися — I розповз`атися-ається, недок., розповзтися, -зеться, док. 1》 Відповзати в різні боки (про кількох чи багатьох людей, тварин, комах); розлазитися. || Повільно розходитися, роз'їжджатися в різні боки, місця; переставати бути разом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розповзатися — РОЗПОВЗА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗПОВЗТИ́СЯ, зе́ться, док. 1. Відповзати в різні боки (про кількох або багатьох людей, тварин, комах); розлазитися. Автомашини спинилися, з них вихоплювалися люди і розповзалися по кюветах (В.  Словник української мови у 20 томах
4. розповзатися — ПОШИ́РЮВАТИСЯ (про чутки, відомості тощо — ставати приступним, відомим для багатьох), ШИ́РИТИСЯ, РОЗПОВСЮ́ДЖУВАТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ), ПРИХО́ДИТИ, РОЗНО́СИТИСЯ, ПРОНО́СИТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯ, РОЗКО́ЧУВАТИСЯ, РОЗБІГА́ТИСЯ розм., КРУЖЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. розповзатися — Розповза́тися, -за́юся, -за́єшся; розповзти́ся, -повзу́ся, -зе́шся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. розповзатися — РОЗПО́ВЗАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Почати багато або довго повзати. РОЗПОВЗА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗПОВЗТИ́СЯ, зе́ться, док. 1. Відповзати в різні боки (про кількох або багатьох людей, тварин, комах); розлазитися.  Словник української мови в 11 томах