розпорошувач

РОЗПОРО́ШУВАЧ, а, ч.

Пристрій для розпорошування рідини, порошку.

* Образно. На тебе йде розпорошувач, твердині свої стережи, виглядай на дорогу, зміцняй свої стегна, міцно скріпи свою потугу (Біблія. Пер. І. Огієнка).

Значення в інших словниках

1. розпорошувач — розпоро́шувач іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розпорошувач — -а, ч. Пристрій для розпорошування рідини, порошку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпорошувач — РОЗПОРО́ШУВАЧ, а, ч. Пристрій для розпорошування рідини, порошку.  Словник української мови в 11 томах