розпоряджання
РОЗПОРЯДЖА́ННЯ, я, с., рідко.
Дія за знач. розпоряджа́ти, розпоряджа́тися.
Встановлюючи особисту заінтересованість окремого хазяїна і виробника, [десятий] з'їзд зробив поступку приватновласницьким тенденціям. Це виявилось у відмовленні держави від безпосереднього розпоряджання значною частиною продуктів сільськогосподарського виробництва і в наданні цього права самому виробникові (з публіц. літ.);
Олена Вікторівна зітхнула .. і рішуче сказала: – Не вірю! Утопія! Ніколи уряди не згодяться .. Вони волітимуть війну і всі страхіття її, аніж загубити свої привілеї, панування, розкошування, командування, розпоряджання життям і свободою мільйонів (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)