розпоряджати
РОЗПОРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗПОРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПОРЯДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., рідко.
Те саме, що розпоряджа́тися.
Я тілько хвилечку, тілько .. слугам розпоряджу, що мають робити (І. Франко);
– Сергію, піди, серце, розпоряди, щоб скоріше давали снідати (Леся Українка);
Усім хазяйством розпоряджав [Наум] (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Сьогодні мною розпоряджає один опришок, а завтра будуть усі (Г. Хоткевич);
Вона панувала наді мною, мов над якою підданою, і хоч я могла розпоряджувати своєю волею так вповні, як вона, .. проте не чинила сього ніколи (О. Кобилянська);
– Своїм сподіваним спадком Христя не може розпорядити, це правда (М. Грушевський).
Словник української мови (СУМ-20)