розпоряджати —
-аю, -аєш і розпоряджувати, -ую, -уєш, недок., розпорядити, -джу, -диш, док., рідко. Те саме, що розпоряджатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розпоряджати —
РОЗПОРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗПОРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПОРЯДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., рідко. Те саме, що розпоряджа́тися. Я тілько хвилечку, тілько .. слугам розпоряджу, що мають робити (І.
Словник української мови у 20 томах
розпоряджати —
КЕРУВА́ТИ ким, чим і без додатка (спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь), УПРАВЛЯ́ТИ, ПРОВА́ДИТИ (ПРОВО́ДИТИ) кого, що і без додатка, розм.; ПРАВИ́ТИ, ОРУ́ДУВАТИ розм., УРЯДУВА́ТИ розм. (перев.
Словник синонімів української мови
розпоряджати —
РОЗПОРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗПОРЯ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПОРЯДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., рідко. Те саме, що розпоряджа́тися. Я тілько хвилечку, тілько.. слугам розпоряджу, що мають робити (Фр.
Словник української мови в 11 томах