розпромінений
РОЗПРОМІ́НЕНИЙ, а, е.
Який розпромінився; сяючий, променистий.
Ось уже місяць віють з-під сонця сухі вітри, а сонце, пекуче, розпромінене, котиться по небу над .. землею (з газ.);
// Щасливо, весело, радісно усміхнений.
– Мама така розпромінена, ніби той Мажарин уже освідчився мені. (Ірина Вільде);
Побігла [Дзвінка] відчиняти розпромінена, щаслива (В. Гжицький).
Словник української мови (СУМ-20)