розпроклятий
РОЗПРОКЛЯ́ТИЙ, а, е, розм.
Якого клянуть, проклинають; огидний, ненависний.
Скажи, пане-економе, Скажи, розпроклятий, Хто ж те буде жито жати, Коли нас не стане? (з народної пісні);
Що ж мене ти поминула, Куле ллята, розпроклята, ти розводнице стара! (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)