розпушувач
РОЗПУ́ШУВАЧ, а, ч.
Пристрій для розпушування чого-небудь.
Після цього [корчування] вичісують коріння корчувальними боронами або розпушувачами (з наук. літ.);
На рамі планувальника встановлено спеціальний розпушувач, який складається з 19 культиваторних стояків (з наук. літ.);
Модифікований аеросил набув властивостей загусника, наповнювача, розпушувача сипких матеріалів тощо (з наук.-попул. літ.);
// Засіб для розпушування (перев. тіста).
Надзвичайно важливо при виготовленні виробів з тіста надати їм пухкості і пористості .. Для цього, а також для надання тісту слоїстості тощо, є різні розпушувачі тіста (з наук.-попул. літ.);
Для того щоб поліпшити якiсть тiста i мати вiдповiдну консистенцiю (пухкiсть), застосовують хiмiчнi (сода, вуглекислий амоній) i біологічні (дрiжджi) розпушувачi (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)