розпушувач

РОЗПУ́ШУВАЧ, а, ч. Пристрій для розпушування чого-небудь.

Після цього [корчування] вичісують коріння корчувальними боронами або розпушувачами (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 147);

На рамі планувальника встановлено спеціальний розпушувач, який складається з 19 культиваторних стояків (Колг. Укр., 1, 1958, 39);

Надзвичайно важливо при виготовленні виробів з тіста надати їм пухкості і пористості.. Для цього, а також для надання тісту слоїстості тощо, є різні розпушувачі тіста (Технол. пригот. їжі, 1957, 224).

Значення в інших словниках

1. розпушувач — розпу́шувач іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розпушувач — -а, ч. Пристрій для розпушування чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпушувач — РОЗПУ́ШУВАЧ, а, ч. Пристрій для розпушування чого-небудь. Після цього [корчування] вичісують коріння корчувальними боронами або розпушувачами (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах