1. Словник української мови в 11 томах

розпушувач

РОЗПУ́ШУВАЧ, а, ч. Пристрій для розпушування чого-небудь.

Після цього [корчування] вичісують коріння корчувальними боронами або розпушувачами (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 147);

На рамі планувальника встановлено спеціальний розпушувач, який складається з 19 культиваторних стояків (Колг. Укр., 1, 1958, 39);

Надзвичайно важливо при виготовленні виробів з тіста надати їм пухкості і пористості.. Для цього, а також для надання тісту слоїстості тощо, є різні розпушувачі тіста (Технол. пригот. їжі, 1957, 224).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпушувач — розпу́шувач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розпушувач — -а, ч. Пристрій для розпушування чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпушувач — РОЗПУ́ШУВАЧ, а, ч. Пристрій для розпушування чого-небудь. Після цього [корчування] вичісують коріння корчувальними боронами або розпушувачами (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах