розпізнаватися
РОЗПІЗНАВА́ТИСЯ, аю́ся, ає́шся, недок., РОЗПІЗНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм., рідко.
1. Орієнтуватися в чомусь раніше знайомому, відомому.
– Учорашня пожежа загладила всі сліди людського життя на тій долині. Годі мені відразу розпізнатися (І. Франко).
2. Пізнавати, осягати суть чого-небудь, розбиратися в чомусь.
Щастя довідавсь, хто зміг розпізнатися в силах природи, Хто всі жахи́ потоптав і долю свою невідхильну Кинув до ніг (М. Зеров);
Один і той самий ланцюжок терміналів деякої мови може розпізнаватися істотно різними засобами (ієрархiєю скінчених автоматів чи одним МС-автоматом, який синтезуватиме те ж саме повідомлення) (з наук.-попул. літ.).
3. Знайомитися з ким-, чим-небудь;
// Зустрічатися, стикатися з ким-, чим-небудь, зазнавати чогось.
Ой, нема-то краю, краю Над ту Верховину, Тут з бідою розпізналась Найменша дитина (з народної пісні).
4. тільки недок. Пас. до розпізнава́ти.
Легко розпізнавалися загони кожної общини (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)