розревітися

РОЗРЕВІ́ТИСЯ, РОЗРЕВТИ́СЯ, ву́ся, ве́шся, док., розм.

1. Почати ревіти, ревти.

Жінки сховали обличчя в фартушки і придавлено ридають. А діти таки вголос розревілись (Мирослав Ірчан);

Коли б не таке свято, він би напевно розревівся, лише тепер він не наважується цього зробити (У. Самчук);

Як завівся Рева, Розревівся Рева, То кругом від реву Гнулися дерева (народний жарт);

– І що ви, дорога людино, вигадуєте? Не треба так, бо, їй-право, розревуся (М. Стельмах);

Старий батько увійшов у світлицю і кинув оком на Маринку та свою жінку. – А чого це ви розревлися, неначе на похороні? (Леся Українка).

2. перен. Розбурхатися, розбушуватися (про явища природи).

Біда лише, що розревілась завірюха, дорогу замітала (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. розревітися — розреві́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розревітися — див. плакати  Словник синонімів Вусика
3. розревітися — і розревтися, -вуся, -вешся, док., розм. 1》 Почати ревіти, ревти. 2》 перен. Розбурхатися, розбушуватися (про явища природи).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розревітися — РОЗПЛА́КАТИСЯ (почати сильно плакати), РОЗРЮ́МСАТИСЯ (РОЗРЮ́МАТИСЯ) розм., РОЗКВИ́ЛИТИСЯ розм.; РОЗПХИ́КАТИСЯ розм. (почати пхикати); РОЗХЛИ́ПАТИСЯ розм., РОЗХЛЮ́ПАТИСЯ розм. (схлипуючи); РОЗРИДА́ТИСЯ, РОЗРЕВІ́ТИСЯ (РОЗРЕВТИ́СЯ) розм.  Словник синонімів української мови
5. розревітися — РОЗРЕВІ́ТИСЯ і РОЗРЕВТИ́СЯ, ву́ся, ве́шся, док., розм. 1. Почати ревіти, ревти. Жінки сховали обличчя в фартушки і придавлено ридають. А діти таки вголос розревілись (Ірчан, II, 1958, 34); — І що ви, дорога людино, вигадуєте?...  Словник української мови в 11 томах