Орфографічний словник української мови

розревітися

розреві́тися

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розревітися — див. плакати  Словник синонімів Вусика
  2. розревітися — і розревтися, -вуся, -вешся, док., розм. 1》 Почати ревіти, ревти. 2》 перен. Розбурхатися, розбушуватися (про явища природи).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розревітися — РОЗРЕВІ́ТИСЯ, РОЗРЕВТИ́СЯ, ву́ся, ве́шся, док., розм. 1. Почати ревіти, ревти. Жінки сховали обличчя в фартушки і придавлено ридають.  Словник української мови у 20 томах
  4. розревітися — РОЗПЛА́КАТИСЯ (почати сильно плакати), РОЗРЮ́МСАТИСЯ (РОЗРЮ́МАТИСЯ) розм., РОЗКВИ́ЛИТИСЯ розм.; РОЗПХИ́КАТИСЯ розм. (почати пхикати); РОЗХЛИ́ПАТИСЯ розм., РОЗХЛЮ́ПАТИСЯ розм. (схлипуючи); РОЗРИДА́ТИСЯ, РОЗРЕВІ́ТИСЯ (РОЗРЕВТИ́СЯ) розм.  Словник синонімів української мови
  5. розревітися — РОЗРЕВІ́ТИСЯ і РОЗРЕВТИ́СЯ, ву́ся, ве́шся, док., розм. 1. Почати ревіти, ревти. Жінки сховали обличчя в фартушки і придавлено ридають. А діти таки вголос розревілись (Ірчан, II, 1958, 34); — І що ви, дорога людино, вигадуєте?...  Словник української мови в 11 томах