розривання

РОЗРИВА́ННЯ¹, я, с.

Дія за знач. розрива́ти¹.

Втулки і воронки захищають кінець трубки від розривання при випадковому натягу проводу (з навч. літ.);

Більшість [засуджених] забивали на смерть, загибель під батогом була не менш болісною, ніж розривання кіньми або зварення живцем в казані, що практикували за часів Івана Грозного (з газ.).

РОЗРИВА́ННЯ², я, с.

Дія за знач. розрива́ти².

Значення в інших словниках

1. розривання — розрива́ння 1 іменник середнього роду роздирання; руйнування; роз'єднування; припинення розрива́ння 2 іменник середнього роду розгрібання  Орфографічний словник української мови
2. розривання — I -я, с. Дія за знач. розривати I. II -я, с. Дія за знач. розривати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розривання — РОЗРИВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. розрива́ти¹. Втулки і воронки захищають кінець трубки від розривання при випадковому натягу провода (Монтаж і ремонт.., 1956, 20). РОЗРИВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. розрива́ти².  Словник української мови в 11 томах
4. розривання — рос. расторжение припинення дії-угоди, договору, контракту з ініціативи однієї з договірних сторін або двох сторін.  Eкономічна енциклопедія