розрихлений

РОЗРИ́ХЛЕНИЙ, РОЗРИ́ХЛИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до розри́хли́ти.

Вулиця місцями вже протряхла, місцями ж була ще вкрита рештками брудного, розрихлого теплим подихом весни снігу (І. Рябокляч);

// у знач. прикм.

– А там що? – киває Лукія на вал і повагом рушає туди, ноги її по литки провалюються в грузькому, розрихленому ґрунті (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. розрихлений — розри́хлений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. розрихлений — РОЗРИ́ХЛЕНИЙ, РОЗРИ́ХЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до розри́хли́ти. Вулиця місцями вже протряхла, місцями ж була ще вкрита рештками брудного, розрихлого теплим подихом весни снігу (Ряб., Жайворонки, 1957, 119); // У знач. прикм. — А там що?...  Словник української мови в 11 томах