розрихлений

РОЗРИ́ХЛЕНИЙ, РОЗРИ́ХЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до розри́хли́ти.

Вулиця місцями вже протряхла, місцями ж була ще вкрита рештками брудного, розрихлого теплим подихом весни снігу (Ряб., Жайворонки, 1957, 119);

// У знач. прикм.

— А там що? — киває Лукія на вал і повагом рушає туди, ноги її по литки провалюються в грузькому, розрихленому грунті (Гончар, Тронка, 1963, 80).

Значення в інших словниках

1. розрихлений — розри́хлений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. розрихлений — РОЗРИ́ХЛЕНИЙ, РОЗРИ́ХЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до розри́хли́ти. Вулиця місцями вже протряхла, місцями ж була ще вкрита рештками брудного, розрихлого теплим подихом весни снігу (І. Рябокляч); // у знач. прикм. – А там що?...  Словник української мови у 20 томах