розрядник

РОЗРЯ́ДНИК¹, а, ч.

Спортсмен, який має певний розряд (див. розря́д¹ 2).

– Та я ж усе життя на морі прожив, я ж син рибалки!.. Що я, гірше за ваших розрядників гребтиму? (П. Загребельний);

Коли він, мало не зірвавшись, в одну мить скотився зі щогли й кинувся був до борту, сама ж Тоня схопила його за руку: – Не смій! Не доженеш! Утонеш! І таки ж правда: тут і майстер-розрядник з плавби навряд чи б догнав (О. Гончар);

Особливо захоплюються молоді науковці підводним спортом .. 180 чоловік стали розрядниками (з газ.).

РОЗРЯ́ДНИК², а, ч.

Автоматичний прилад або пристрій для захисту електричного устаткування від перенапруги.

Для захисту устаткування підстанцій і насамперед трансформаторів від перенапруги застосовують розрядники, які відводять перенапруги в землю (з наук. літ.);

Під час обходів після грози обхідник повинен .. також оглянути установлені на лініях розрядники (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. розрядник — розря́дник 1 іменник чоловічого роду, істота спортсмен розря́дник 2 іменник чоловічого роду прилад  Орфографічний словник української мови
2. розрядник — I -а, ч. Спортсмен, який має певний розряд (див. розряд I 2)). II -а, ч. Автоматичний прилад або пристрій для захисту електричного устаткування від перенапруги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розрядник — РОЗРЯ́ДНИК¹, а, ч. Спортсмен, який має певний розряд ( див. розряд¹ 2). Особливо захоплюються молоді науковці підводним спортом.. 180 чоловік стали розрядниками (Веч. Київ, 19.  Словник української мови в 11 томах