розрядник — Орфографічний словник української мови

розрядник — I -а, ч. Спортсмен, який має певний розряд (див. розряд I 2)). II -а, ч. Автоматичний прилад або пристрій для захисту електричного устаткування від перенапруги. Великий тлумачний словник сучасної мови
розрядник — РОЗРЯ́ДНИК¹, а, ч. Спортсмен, який має певний розряд (див. розря́д¹ 2). – Та я ж усе життя на морі прожив, я ж син рибалки!.. Що я, гірше за ваших розрядників гребтиму? (П. Словник української мови у 20 томах
розрядник — РОЗРЯ́ДНИК¹, а, ч. Спортсмен, який має певний розряд ( див. розряд¹ 2). Особливо захоплюються молоді науковці підводним спортом.. 180 чоловік стали розрядниками (Веч. Київ, 19. Словник української мови в 11 томах