розріджувати
РОЗРІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗРІДИ́ТИ, ріджу́, рі́ди́ш, док., що.
1. Створюючи проміжки, прогалини, робити рідким, менш густим.
Післясходове боронування не тільки знищує бур'яни на 40–50 процентів, але й розпушує ґрунт, розріджує сходи буряків на 15–20 процентів (з наук. літ.);
М'який ґрунт боронуємо легкими боронами, ще й зубки у борін розріджуємо (з газ.);
– Наш Іван культиватором розрідить рядки упоперек (П. Автомонов);
Надто густе віття на яблуні, його треба розрідити (Ю. Мушкетик).
2. Робити рідким або менш насиченим.
Для боротьби з небезпекою газовиділення на шахтах установлюють потужні вентилятори, які розріджують газ (з наук. літ.);
Та ще ж і про таке подумай: мінеральні добрива сприяють збільшенню врожаю, але зменшують поживність зерна – розріджують білки, вуглеводи... (Микола Чернявський);
Темноту ночі ледве розріджувало свіже покривало снігу (Іван Ле і О. Левада).
Словник української мови (СУМ-20)