розріджуватися
РОЗРІ́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗРІДИ́ТИСЯ, рі́диться, док.
1. Ставати рідким, менш густим, щільним.
Купа розріджується, розливається на всі боки (В. Винниченко);
Уже починають бліднути зорі на небі, ясніє широка смуга на сході, розріджуються сутінки (М. Трублаїні);
Він [Валерій] ішов, тримаючись зеленої бровки, де озима розріджується й губиться в придорожньому полинцеві та пирії (Микола Чернявський);
// Ставати нечисленним.
Юрба розріджується.
2. Ставати рідким або менш насиченим.
З підняттям угору повітря розріджується (з навч. літ.);
* Образно. Той, родом пруссак, всміхався у відповідь. І бубонів гордо, що німецька кров іще не розрідилася настільки, щоб зраджуватися (Г. Колісник).
3. тільки недок. Пас. до розрі́джувати.
Словник української мови (СУМ-20)