розріджувати
РОЗРІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗРІДИ́ТИ, ріджу́, рі́ди́ш, док., перех.
1. Створюючи проміжки, прогалини, робити рідким, менш густим.
Післясходове боронування не тільки знищує бур’яни на 40 — 50 процентів, але й розпушує грунт, розріджує сходи буряків на 15-20 процентів (Хлібороб Укр., 10, 1971, 23);
М’який грунт боронуємо легкими боронами, ще й зубки у борін розріджуємо (Рад. Укр., 2.II 1962, 4);
— Наш Іван культиватором розрідить рядки упоперек (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 563).
2. Робити рідким або менш насиченим.
Для боротьби з небезпекою газовиділення на шахтах установлюють потужні вентилятори, які розріджують газ (Гірн. пром.., 1957, 104);
Темноту ночі ледве розріджувало свіже покривало снігу (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 282).
Словник української мови (СУМ-11)