розрізаний
РОЗРІ́ЗАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розрі́зати і розрі́зувати.
Навкруги поле, розрізане шляхом і столітніми деревами (М. Коцюбинський);
Фріда спускає очі додолу, і на маленьких, як розрізана надвоє вишня, устах лукавиться загониста посмішка (В. Винниченко);
По розрізаній коліями дорозі бігли струмки (Л. Первомайський);
Який солодкий був шматок вівсяного хліба, розрізаний за столом, де сиділи батьки й діди (С. Скляренко);
// у знач. прикм.
Коли отаке трусне́ на другий день після операції, то навряд чи буде то гаразд для розрізаного сустава (Леся Українка);
Раптом вхопив з таці розрізану помаранчу і з силою жбурнув її (Н. Королева).
Словник української мови (СУМ-20)