розрізаний
РОЗРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розрі́зувати.
Навкруги поле, розрізане шляхом і столітніми деревами (Коцюб., II, 1955, 235);
По розрізаній коліями дорозі бігли струмки (Перв., Материн.. хліб, 1960, 132);
// У знач. прикм.
Коли отаке трусне́ на другий день після операції, то навряд чи буде то гаразд для розрізаного сустава (Л. Укр., V, 1956, 227).
Словник української мови (СУМ-11)