розрізаний

розрі́заний

[ро^узр’ізани^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. розрізаний — розрі́заний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розрізаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розрізувати. || розрізано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розрізаний — РОЗРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розрі́зати і розрі́зувати. Навкруги поле, розрізане шляхом і столітніми деревами (М. Коцюбинський); Фріда спускає очі додолу, і на маленьких, як розрізана надвоє вишня, устах лукавиться загониста посмішка (В.  Словник української мови у 20 томах
4. розрізаний — Розрі́заний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. розрізаний — РОЗРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розрі́зувати. Навкруги поле, розрізане шляхом і столітніми деревами (Коцюб., II, 1955, 235); По розрізаній коліями дорозі бігли струмки (Перв., Материн.. хліб, 1960, 132); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах