розсадник
РОЗСА́ДНИК, а, ч.
1. с. г. Спеціальний ящик із землею для вирощування розсади овочевих і кормових культур, а також декоративних рослин.
Розсаду вирощують у парниках або розсадниках, бо в теплицях у цей період буває занадто висока температура (з наук. літ.).
2. с. г. Місце, ділянка, де вирощують молоді рослини для пересадки.
Біля будинку, на невеличкому клаптику землі, що пустував, він улаштував свій перший розсадник (з наук.-попул. літ.);
У розсаднику саджанці добре розвиваються і вже однорічки формують добру крону, а у дворічному віці дають добрий садивний матеріал (з наук. літ.);
Максим Гнатович пройшов у кінець саду. Тут у нього невеличкий розсадник. Кілька сотень саджанців яблунь, груш, абрикосів (Ю. Збанацький).
3. перен. Те, що є зосередженням, джерелом чого-небудь.
Можемо припустити, що .. перша греко-руська академія в Острозі була коли не першим, то все-таки в тім часі головним розсадником релігійної драми (І. Франко);
Зростає кількість мілководних ділянок, які є розсадниками численних паразитів рибного господарства (з наук.-попул. літ.);
Гуртки самодіяльного мистецтва, народні театри можуть бути, та в багатьох місцях і є, не тільки виконавськими колективами високої майстерності, але й розсадниками доброго репертуару (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)