розсадник
РОЗСА́ДНИК (місце, де вирощують молоді рослини); ШКІ́ЛКА, ШКО́ЛА рідше, МА́ТОЧНИК (ділянка, де вирощують саджанці деревних та кущових рослин). З цього-то самого розсадника розсилають капусту по всій паланці! (А. Свидницький); В районному розсаднику обіцяли відпустити п'ятсот щеп (О. Донченко); Біля будинку — шкілка, обведена живим парканом акацій, де вирощувались саджанці для підсадки лісу (М. Томчаній).
РОЗСА́ДНИК (те, що є зосередженням, джерелом чогось), РОЗПЛІ́ДНИК. Можемо припустити, що.. перша греко-руська академія в Острозі була коли не першим, то все-таки в тім часі головним розсадником релігійної драми (І. Франко); — І буде не королівська канцелярія, а розплідник ушляхетненого хамства з крулевської псарні (З. Тулуб).
Словник синонімів української мови