розсадник

розса́дник

-а, ч.

1》 с. г. Спеціальний ящик із землею для вирощування розсади овочевих і кормових культур, а також декоративних рослин.

2》 с. г. Місце, ділянка, де вирощують молоді рослини для пересадження.

3》 перен. Те, що є зосередженням, джерелом чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. розсадник — 1. (спеціальне місце для розведення рослин) шкілка, (вирощування саджанців) маточник; 2. (джерело розмноження чогось) розплідник.  Словник синонімів Полюги
2. розсадник — розса́дник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. розсадник — РОЗСА́ДНИК, а, ч. 1. с. г. Спеціальний ящик із землею для вирощування розсади овочевих і кормових культур, а також декоративних рослин. Розсаду вирощують у парниках або розсадниках, бо в теплицях у цей період буває занадто висока температура (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. розсадник — РОЗСА́ДНИК (місце, де вирощують молоді рослини); ШКІ́ЛКА, ШКО́ЛА рідше, МА́ТОЧНИК (ділянка, де вирощують саджанці деревних та кущових рослин). З цього-то самого розсадника розсилають капусту по всій паланці! (А.  Словник синонімів української мови
5. розсадник — РОЗСА́ДНИК, а, ч. 1. с. г. Спеціальний ящик із землею для вирощування розсади овочевих і кормових культур, а також декоративних рослин. Розсаду вирощують у парниках або розсадниках, бо в теплицях у цей період буває занадто висока температура (Овоч. закр.  Словник української мови в 11 томах