розселення

РОЗСЕ́ЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. розсели́ти і розсели́тися.

У міру знищення тварин в одному місці люди пересувались на іншу територію, де полювання було успішнішим. Відбувалося розселення людей (з навч. літ.);

Лісові смуги [в районі Нової Каховки] сприятимуть рівномірному розселенню птахів (О. Довженко);

Живі організми.., з їх сталими законами існування та розселення, можуть бути .. індикаторами подій минулого (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. розселення — розсе́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розселення — -я, с. Дія за знач. розселити і розселитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розселення — РОЗСЕ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розсели́ти і розсели́тися. У міру знищення тварин в одному місці люди пересувались на іншу територію, де полювання було успішнішим. Відбувалося розселення людей (Іст.  Словник української мови в 11 томах