розселення

розсе́лення

-я, с.

Дія за знач. розселити і розселитися.

Значення в інших словниках

1. розселення — розсе́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розселення — РОЗСЕ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розсели́ти і розсели́тися. У міру знищення тварин в одному місці люди пересувались на іншу територію, де полювання було успішнішим. Відбувалося розселення людей (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. розселення — РОЗСЕ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розсели́ти і розсели́тися. У міру знищення тварин в одному місці люди пересувались на іншу територію, де полювання було успішнішим. Відбувалося розселення людей (Іст.  Словник української мови в 11 томах