розселений

розсе́лений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розселити.

Значення в інших словниках

1. розселений — розсе́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розселений — РОЗСЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розсели́ти. Більше 10 тис. молдаван, рятуючись від помсти турецьких поневолювачів, залишили [в 1711 р.] батьківщину і перейшли у володіння Російської держави. Вони були розселені головним чином на Україні (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. розселений — РОЗСЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розсели́ти. Більше 10 тис. молдаван, рятуючись від помсти турецьких поневолювачів, залишили [в 1711 р.] батьківщину і перейшли у володіння Російської держави. Вони були розселені головним чином на Україні (Іст. УРСР, I, 1953, 329).  Словник української мови в 11 томах