розселенець розселе́нець -нця, ч. Особа, що підлягає розселенню. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках розселенець — розселе́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови розселенець — РОЗСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Особа, що підлягає розселенню. Словник української мови у 20 томах розселенець — РОЗСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Особа, що підлягає розселенню. Словник української мови в 11 томах