розселенець

розселе́нець

-нця, ч.

Особа, що підлягає розселенню.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розселенець — розселе́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розселенець — РОЗСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Особа, що підлягає розселенню. Словник української мови у 20 томах
  3. розселенець — РОЗСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Особа, що підлягає розселенню. Словник української мови в 11 томах