розселенець
розселе́нець
-нця, ч.
Особа, що підлягає розселенню.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розселенець — розселе́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- розселенець — РОЗСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Особа, що підлягає розселенню. Словник української мови у 20 томах
- розселенець — РОЗСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Особа, що підлягає розселенню. Словник української мови в 11 томах