1. Словник української мови в 11 томах

розселенець

РОЗСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Особа, що підлягає розселенню.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розселенець — розселе́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розселенець — -нця, ч. Особа, що підлягає розселенню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розселенець — РОЗСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Особа, що підлягає розселенню. Словник української мови у 20 томах