1. Словник української мови в 11 томах

розселений

РОЗСЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розсели́ти.

Більше 10 тис. молдаван, рятуючись від помсти турецьких поневолювачів, залишили [в 1711 р.] батьківщину і перейшли у володіння Російської держави. Вони були розселені головним чином на Україні (Іст. УРСР, I, 1953, 329).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розселений — розсе́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розселений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розселити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розселений — РОЗСЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розсели́ти. Більше 10 тис. молдаван, рятуючись від помсти турецьких поневолювачів, залишили [в 1711 р.] батьківщину і перейшли у володіння Російської держави. Вони були розселені головним чином на Україні (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах