розселенець
розселе́нець
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розселенець — -нця, ч. Особа, що підлягає розселенню. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розселенець — РОЗСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Особа, що підлягає розселенню. Словник української мови у 20 томах
- розселенець — РОЗСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Особа, що підлягає розселенню. Словник української мови в 11 томах