Орфографічний словник української мови

розселенець

розселе́нець

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розселенець — -нця, ч. Особа, що підлягає розселенню.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розселенець — РОЗСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Особа, що підлягає розселенню.  Словник української мови у 20 томах
  3. розселенець — РОЗСЕЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Особа, що підлягає розселенню.  Словник української мови в 11 томах