розсипання
РОЗСИПА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. розсипа́ти і розсипа́тися 1–5.
При наявності на посівах притертої льодової корки [кірки] навесні, коли ґрунт починає відмерзати, її знищують за допомогою котків або розсипанням на поверхні ґрунту попелу чи торфу (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)