розсипання
РОЗСИПА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. розсипа́ти і розсипа́тися 1–5.
При наявності на посівах притертої льодової корки [кірки] навесні, коли ґрунт починає відмерзати, її знищують за допомогою котків або розсипанням на поверхні ґрунту попелу чи торфу (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсипання — розсипа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розсипання — -я, с. Дія за знач. розсипати і розсипатися 1-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсипання — РОЗСИПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розсипа́ти і розсипа́тися 1-5. При наявності на посівах притертої льодової корки [кірки] навесні, коли грунт починає відмерзати, її знищують за допомогою котків або розсипанням на поверхні грунту попелу чи торфу (Хлібороб Укр., 12, 1965, 20). Словник української мови в 11 томах