розсипання
РОЗСИПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розсипа́ти і розсипа́тися 1-5.
При наявності на посівах притертої льодової корки [кірки] навесні, коли грунт починає відмерзати, її знищують за допомогою котків або розсипанням на поверхні грунту попелу чи торфу (Хлібороб Укр., 12, 1965, 20).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсипання — розсипа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розсипання — -я, с. Дія за знач. розсипати і розсипатися 1-5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсипання — РОЗСИПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розсипа́ти і розсипа́тися 1–5. При наявності на посівах притертої льодової корки [кірки] навесні, коли ґрунт починає відмерзати, її знищують за допомогою котків або розсипанням на поверхні ґрунту попелу чи торфу (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах