розсипання

РОЗСИПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розсипа́ти і розсипа́тися 1-5.

При наявності на посівах притертої льодової корки [кірки] навесні, коли грунт починає відмерзати, її знищують за допомогою котків або розсипанням на поверхні грунту попелу чи торфу (Хлібороб Укр., 12, 1965, 20).

Значення в інших словниках

1. розсипання — розсипа́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розсипання — -я, с. Дія за знач. розсипати і розсипатися 1-5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розсипання — РОЗСИПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розсипа́ти і розсипа́тися 1–5. При наявності на посівах притертої льодової корки [кірки] навесні, коли ґрунт починає відмерзати, її знищують за допомогою котків або розсипанням на поверхні ґрунту попелу чи торфу (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах