розсокоритися
РОЗСОКОРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док.
1. Сильно сокорити (про курей та індичок).
2. перен., розм. Швидко, безугавно говорити, жваво заговорити.
Словник української мови (СУМ-20)РОЗСОКОРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док.
1. Сильно сокорити (про курей та індичок).
2. перен., розм. Швидко, безугавно говорити, жваво заговорити.
Словник української мови (СУМ-20)