розсокорітися

РОЗСОКОРІ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док.

1. Сокорити (про курей та індичок).

2. перен., розм. Почати швидко, жваво, безугавно говорити.

Значення в інших словниках

1. розсокорітися — розсокорі́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови