розсотувати

РОЗСО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСОТА́ТИ, а́ю, аєш, док., що.

Розмотувати, розкручувати що-небудь змотане; знімати з чогось намотане, заплутане.

– Ти мене злодієм робиш?! – говорив Іван і розсотував нитки з ноги, бо спересердя заплутався (Л. Мартович);

Зміст плавно й легко здіймається вгору. .. Вітер чудесний, тільки розсотуй нитки та дивись, щоб на вузликах добре зв'язані були (В. Винниченко);

* Образно. І, щоб хоч трохи розсотати клубок болю, він згадав Христинку (М. Стельмах);

// Порушувати зв'язок петель у в'язанні; розпускати що-небудь вив'язане.

Розсотувати рукавиці;

// Розсмикувати на клоччя, волокна і т. ін.

Розсотувати вовну.

Значення в інших словниках

1. розсотувати — розсо́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розсотувати — -ую, -уєш, недок., розсотати, -аю, -аєш, док., перех. Розмотувати, розкручувати що-небудь змотане; знімати з чогось намотане, заплутане. || Порушувати зв'язок петель у в'язанні; розпускати що-небудь вив'язане. Розсотувати панчоху. || Розсмикувати на клоччя, волокна і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розсотувати — РОЗМО́ТУВАТИ (що-небудь змотане, скручене або намотане на щось — нитки, дріт і т. ін.), РОЗКРУ́ЧУВАТИ, РОЗСО́ТУВАТИ, РОЗСНО́ВУВАТИ розм. (щось змотане); РОЗПЛУ́ТУВАТИ (щось заплутане). — Док.: розмота́ти, розкрути́ти, розсота́ти, розснува́ти, розплу́тати.  Словник синонімів української мови
4. розсотувати — РОЗСО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСОТА́ТИ, а́ю, аєш, док., перех. Розмотувати, розкручувати що-небудь змотане; знімати з чогось намотане, заплутане. — Ти мене злодієм робиш?! — говорив Іван і розсотував нитки з ноги, бо спересердя заплутався (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах