розсувний
РОЗСУВНИ́Й, а́, е́.
Який можна розсувати (у 2 знач.).
Проблему переходу рухомого складу з однієї ширини колії на іншу можна вирішувати різними способами: – заміна візків з колісними парами на відповідну ширину колії; – застосування ходових частин з розсувними колісними парами (з наук.-попул. літ.);
// Який можна розкладати або розставляти, розгинаючи, розтягуючи в місцях згинів, з'єднань.
– В одному місті ми залишили чудовий-пречудовий буфет.., у третьому – розсувний стіл, на якому сміливо можна влаштувати змагання ковзанярів (М. Ю. Тарновський);
Фотографічний апарат під час знімання встановлюють на штативі з розсувними ніжками (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)